ВИПАДОК
з молодою жінкою, лікарем однієї з клінік, показує, що в образах проявляються якраз не усвідомлювані людиною і не так легко доступні для свідомості сторони її психіки.
Завдяки уважному спостереженню продуктів її образних фантазій і думок, що приходять з цього приводу, вона змогла відразу розкрити для себе їхнє значення.
Ця молода співробітниця клініки прийняла в нічну зміну пацієнта з небезпечним для життя судинним колапсом.
Стоячи перед його ношами, їй терміново потрібно було вирішити, що робити.
Судорожно згадувала вона, який можна було б поставити діагноз і що слід було б насамперед зробити.
Щоб краще зосередитися, вона заплющила на кілька миттєвостей очі. Тоді перед обличчям відповідальності, у стані внутрішньої напруги, їй виразно з’явився образ ландшафту, який одразу ж був залитий широким потоком повені. Страхітливо вода піднімалася все вище і вище.
Її потоки затоплювали поля і луки, заливали будинки, і, врешті-решт, все занурилося в її хвилі: дерева, будинки, весь ландшафт. Потім вона вже сама собі дивувалася, як це в неї з’явилися ці блискавичні бачення.
Їй здавалося, що сенс їх полягає у вираженні її внутрішнього хвилювання, якого вона сама майже не відчувала, думаючи, що в лікарській рутині може діяти спокійно і впевнено.
Потім, після того як стан пацієнта покращився, вона майже інстинктивно знову заплющила очі – значною мірою для того, щоб для перевірки ще раз «вдивитися в себе».
Знову з’явився знайомий залитий повінню ландшафт. Але потоки хвиль тепер сходили, і з-під води, що стікає, здалися незабаром великі, соковиті луки, залиті сонячним світлом. Ніжно-зелена березова алея проходила крізь радісний, ласкавий і заспокійливий образ.
Тут нам наочно й виразно продемонстровано аутосимволізм, описаний Х.Зільберером під час переживання порога засинання.
Паралельно підняттю і спаду внутрішнього хвилювання і напруги перетворювалася картина затопленого ландшафту.
Не потрібно особливих знань у галузі символіки, щоб зрозуміти: цей образ повені, як це часто буває в переживанні образів, – це явно впізнавана алегорія, яка вказує на емоційне хвилювання, збудження.
Водночас ми бачимо, що свідомий зовнішній і внутрішній спокій лікарки явно не відповідав її далекому від свідомості емоційному стану.
Цей випадок також явно показує, що символдрама зачіпає природні, вже закладені в психічному житті здібності.
Цим основоположним принципом імагінативного саморозкриття психіки визначалися завдання Кататимного Переживання Образів: вивчення різнобічних можливостей образних імагінацій і використання їх у психотерапії.